Чи може ФОП виступати агентом і представляти інтереси іноземної компанії в Україні та сплачувати податок на репатріацію? Що таке агентський договір?
Фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування може виступати агентом і представляти інтереси іноземної компанії в Україні, а також сплачувати податок на прибуток (репатріацію).
Cтаття 295 ГКУ вперше на законодавчому рівні закріпила поняття комерційного посередництва, аналогів якому немає в інших нормативно-правових актах, в тому числі в ЦК України. Системний аналіз положень глави 31 ГКУ дозволяє зробити висновок, що поняття "комерційне посередництво" та "агентська діяльність", розглядаються як синоніми.
Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом (далі – агент) послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (ч. 1 ст. 295 ГКУ).
Підставою для агентської діяльності є агентський договір. Агентський договір належить до посередницьких договорів на надання послуг. Суть агентського договору полягає в тому, що діяльність, яку здійснює агент за дорученням і в інтересах принципала, породжує майнові наслідки для принципала, а не агента.
Комерційним агентом має бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який відповідно до повноважень, заснованих на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво (ч. 2 ст. 295 ГКУ).
Таким чином, відмінною рисою агентського договору є те, що його сторонами можуть бути тільки суб'єкти підприємницької діяльності, а власне договір регулює відносини, пов'язані саме з господарською діяльністю.
Агентом може бути фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України.
Але, звертаємо увагу на необхідність реєстрації агента, як суб’єкта господарювання з відповідною Класифікацією видів економічної діяльності, наприклад, в рамках розділу 64 КВЕД.
Згідно з податковим законодавством, податком на так звану “репатріацію” вважається податок на доходи, отримані нерезидентами в Україні. Саме поняття податку на репатріацію в чинному українському законодавстві відсутнє.
У податковому праві податок на репатріацію розглядається в якості частини податку на прибуток.
Податок на репатріацію стягується з нерезидентів. Важливо, що нерезиденти самостійно не сплачують його. Цей податок, відповідно до Податкового кодексу України, сплачується резидентом України, який, в свою чергу, сплачує нерезиденту отриманий ним дохід (сума податку стягується з цього доходу безпосередньо при грошовому переказі). Тобто, резидент України, який сплачує дохід нерезиденту і сплачує податок на репатріацію, виступає податковим агентом.
Це передбачено пунктом 141.4.2. Податкового кодексу України.
Згідно з положеннями пункту 141.4 резидент, у тому числі фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів. Види доходів зазначені у підпункті 141.4.1 ПКУ.
Ставка податку складає 15 відсотків.
Важливим є час сплати податку на репатріацію. Відповідно до пункту 141.4.2 ПКУ його треба сплатити в той самий день, коли нерезиденту переводиться сума його прибутку!
В контексті зазначеного вище, необхідно відповісти ще на одне питання: як бути зі “спрощенцями”? Вони сплачують єдиний податок і не є платниками податку на прибуток.
У випадку податку на репатріацію всі резиденти виступають лише податковими агентами, а не власне платниками податку. Податковий кодекс містить пряму норму, що регулює дане питання. Платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента-юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента (п.297.5 ПКУ).
Наші адвокати підготували необхідні договори та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
