Експорт озброєння з України: правове регулювання та процедура отримання дозволів

Юридична компанія «Катеринчук, Моор і партнери» аналізує актуальні підходи до регулювання експорту товарів військового призначення та подвійного використання в Україні, а також практичні аспекти отримання відповідних дозволів.

Нормативні обмеження та європейський контекст

До початку 2026 року отримання дозволів на експорт озброєння фактично було обмеженим. Однією з ключових причин була дія Спільної позиції Ради Європейського Союзу № 2008/944/CFSP, яка встановлює критерії для контролю за експортом військових технологій і товарів.

Згідно з цим документом, держави-члени ЄС повинні відмовляти у видачі експортних ліцензій у випадках, коли існує ризик, що такі поставки можуть сприяти ескалації або продовженню збройного конфлікту, чи загостренню ситуації в країні кінцевого призначення.

Водночас Україна не є членом Європейського Союзу, а отже не зобов’язана безумовно дотримуватись зазначених положень. Проте на практиці окремі стандарти ЄС можуть враховуватись у національній політиці експортного контролю.

Загальні засади експортного контролю в Україні

Експорт та імпорт товарів військового призначення і подвійного використання здійснюється суб’єктами господарювання виключно за наявності відповідного дозволу.

Такий дозвіл видає Державна служба експортного контролю України (ДСЕК) відповідно до положень Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Процедура отримання дозволу на експорт

Базова процедура для виробника або постачальника включає кілька ключових етапів:

1. Прийняття рішення

   Рішення про надання або відмову у видачі дозволу ухвалює ДСЕК на підставі поданих документів та результатів експертизи.

2. Строки розгляду

   Після подання повного пакета документів встановлені такі строки:

   • до 45 днів — для товарів військового призначення;
   • до 30 днів — для товарів подвійного використання;
   • до 90 днів — у разі необхідності міжвідомчого погодження.

3. Проведення експертизи

   Дозвіл надається за результатами державної експертизи. У межах цього процесу ДСЕК має право:

   • запитувати інформацію в інших органів державної влади;
   • залучати до перевірки профільні структури, включаючи розвідувальні органи.

   У випадку необхідності додаткової перевірки кінцевого споживача або посередника матеріали направляються на погодження до:

   • СБУ
   • СЗРУ
   • ГУР
   • МЗС
   • Міноборони
   • Мінекономіки

4. Особливості в умовах воєнного стану

   У період воєнного стану рішення щодо експорту товарів військового призначення додатково враховує позицію Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при РНБО.

5. Міжвідомче погодження

   До винесення питання на розгляд Комісії ДСЕК проводить повне узгодження із залученням профільних міністерств, правоохоронних та розвідувальних органів.

Механізми виходу на міжнародні ринки

Після отримання дозволу суб’єкти господарювання можуть реалізовувати експортні операції через кілька моделей:

• співпраця з державними або приватними спецекспортерами із повним супроводом угод;
• укладення прямих зовнішньоекономічних контрактів, зокрема в межах спеціальних правових режимів (наприклад, Defence City);
• створення спільних підприємств із іноземними партнерами в рамках державних ініціатив, таких як програма Build with Ukraine.

Висновки

Система експортного контролю в Україні залишається складною багаторівневою процедурою, що поєднує національні інтереси безпеки, міжнародні зобов’язання та економічні потреби бізнесу.

Юридичний супровід у цій сфері є критично важливим для мінімізації ризиків відмови у видачі дозволів, оптимізації строків розгляду та ефективного виходу на міжнародні ринки.

Фахівці «Катеринчук, Моор і партнери» надають комплексну правову допомогу у питаннях експортного контролю, структурування зовнішньоекономічних контрактів та взаємодії з державними органами.