Фактичні перевірки податкових органів у період воєнного стану стали однією з найбільш чутливих тем для українського бізнесу. Адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери», узагальнюючи численні звернення клієнтів та власну позитивну судову практику, відзначають чітку тенденцію: значна частина штрафних санкцій, застосованих за результатами таких перевірок, є протиправною та підлягає скасуванню.
Поштовхом до активізації перевірок став наказ Державної податкової службиУкраїни № 791-п від 14 жовтня 2024 року, яким було передбачено проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання протягом жовтня 2024 року. Контроль охоплював широкий спектр питань — від дотримання касової дисципліни та порядку проведення розрахункових операцій до обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій і оформлення трудових відносин. Додатково, на період дії воєнного стану, податкові органи отримали повноваження контролювати дотримання державного регулювання цін.
На практиці це призвело до значного збільшення кількості фактичних перевірок, особливо у сфері роздрібної торгівлі. Одним із показових кейсів, який відображає загальну ситуацію, є перевірка магазину «Маркетопт» у місті Світловодськ, де господарську діяльність здійснювало ПП «Фудстор». За результатами перевірки податковим органом було складено акт, у якому зафіксовано порушення законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, зокрема реалізацію продукції з марками акцизного податку, які нібито не ідентифікуються в базах даних. Окрім цього, перевіряючи вказали на недоліки у фіскальних чеках, зокрема відсутність обов’язкових реквізитів. На підставі такого акта було винесено податкове повідомлення-рішення із застосуванням штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Разом із тим, аналіз подібних справ свідчить, що ключовою проблемою у більшості випадків є не стільки самі встановлені порушення, скільки порушення процедури проведення перевірки. Це принциповий момент, який часто недооцінюється платниками податків. Відповідно до положень Податкового кодексу України, фактична перевірка є специфічним інструментом контролю, який може застосовуватися виключно за наявності визначених законом підстав і з дотриманням чіткої процедури. Зокрема, вона повинна проводитися на підставі належним чином оформленого наказу, копія якого має бути вручена до початку перевірки, а також за наявності хоча б однієї із передбачених законом підстав.
Порушення цих вимог безпосередньо впливає на правомірність усіх подальших дій контролюючого органу. Саме на цьому неодноразово наголошував Верховний Суд у своїй практиці. Зокрема, у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 суд чітко вказав, що платник податків має право оскаржувати результати перевірки, посилаючись на порушення процедури її проведення, і такі доводи повинні оцінюватися судом у першу чергу. У подальших рішеннях, зокрема у справі № 520/8836/18, ця позиція була розвинена: якщо перевірка проведена з порушенням вимог закону, вона визнається незаконною і не породжує жодних правових наслідків, а акт перевірки не може використовуватися як доказ. Аналогічний підхід підтверджено і в більш новій практиці, зокрема у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 440/1993/23.
Таким чином, у випадку встановлення порушень процедури призначення або проведення перевірки суди, як правило, не переходять до аналізу суті інкримінованих порушень. Це означає, що навіть за наявності формальних зауважень до діяльності бізнесу, податкове повідомлення-рішення може бути скасоване виключно з підстав незаконності самої перевірки.
Попри це, на практиці бізнес часто припускається типових помилок. Підприємці допускають перевіряючих без належної перевірки документів, підписують акти без зауважень і зосереджують захист виключно на спростуванні суті порушень, ігноруючи процесуальні аспекти. Такий підхід суттєво знижує шанси на успішне оскарження.
Досвід адвокатів «Катеринчук, Моор і партнери» свідчить, що ефективний захист у подібних спорах починається саме з аналізу законності дій контролюючого органу. Виявлення навіть формальних порушень процедури часто стає достатньою підставою для скасування штрафних санкцій. Використання сталої практики Верховний Суд дозволяє сформувати сильну правову позицію та досягти позитивного результату для клієнта.
В умовах воєнного стану, коли державний контроль об’єктивно посилюється, питання дотримання балансу між інтересами держави та правами бізнесу набуває особливої актуальності. Водночас навіть за таких умов контролюючі органи зобов’язані діяти виключно в межах і у спосіб, визначених законом.
З урахуванням сформованої судової практики можна стверджувати, що значна частина рішень податкових органів, прийнятих за результатами фактичних перевірок, може бути успішно оскаржена. Ключовим фактором у таких справах є своєчасна правова реакція та правильна стратегія захисту.
Саме тому у випадку проведення фактичної перевірки або отримання податкового повідомлення-рішення бізнесу доцільно не обмежуватися внутрішнім аналізом ситуації, а одразу звертатися за професійною правовою допомогою. Практика показує: навіть у складних обставинах ефективний юридичний захист дозволяє не лише мінімізувати ризики, а й повністю скасувати неправомірні санкції.
Рекомендації бізнесу.
Замість висновку.
Сьогодні податкові перевірки — це не лише питання обліку чи касової дисципліни. Це питання правильного юридичного захисту.
Практика адвокатів «Катеринчук, Моор і партнери» підтверджує: навіть у складних ситуаціях бізнес має ефективні інструменти для захисту своїх прав.
І головне — діяти вчасно.
