Практичне роз'яснення адвокатів юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери»
Деклараційна кампанія щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) за 2025 звітний рік активно триває. За інформацією Державної податкової служби, станом на 1 травня 2026 року українські резиденти вже подали понад 19 тисяч звітів про КІК (як повних, так і скорочених). Це свідчить про те, що правила оподаткування контрольованих іноземних компаній остаточно перейшли зі сфери теорії у щоденну практику українського бізнесу.
Разом із тим саме під час підготовки звітності виникає найбільше практичних питань. Чи буде штраф за неправильно зазначену адресу КІК? Що робити, якщо помилково визначено розмір частки контролю? Чи можна виправити помилку після подання звіту? Які ризики створює неправильний валютний курс?
Адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери», аналізуючи положення статті 39² та пункту 120.7 Податкового кодексу України, ще до появи офіційних роз'яснень дійшли висновку, що законодавець розмежував технічні помилки та порушення податкових обов'язків, а відповідальність настає лише у випадках, прямо визначених законом. Цей підхід повністю підтверджено листом ДПС України від 26.05.2026 № 612/2/99-00-21-01-01-02.
Податкова служба фактично підтвердила, що чинна редакція пункту 120.7 Податкового кодексу України не передбачає штрафних санкцій за технічні помилки, допущені під час заповнення Повідомлення про КІК або Звіту про КІК.
Йдеться, зокрема, про помилки щодо:
Таким чином, сам факт допущення технічної неточності не є підставою для застосування фінансової відповідальності.
Разом із тим це не означає, що будь-які помилки є безпечними. ДПС окремо звернула увагу на один важливий аспект: неправильне визначення середньозваженого валютного курсу може вплинути на показник графи 22 Звіту про КІК, а отже — призвести до неправильного визначення скоригованого прибутку та об'єкта оподаткування. У такому випадку ризики виникають вже не через саму технічну помилку, а через можливе заниження податкових зобов'язань.
Іншими словами, відповідальність настає не за описку, а за її податкові наслідки.
Податковий кодекс України встановлює відповідальність не за будь-які помилки, а за істотні порушення податкового обов'язку.
Найбільш суворі санкції передбачені за неподання Повідомлення про набуття або припинення контролю над КІК у встановлений строк. За кожен такий випадок закон передбачає штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи.
Окремо встановлена відповідальність за невідображення у Звіті інформації про наявні контрольовані іноземні компанії або приховування обов'язкових відомостей про них. У цьому випадку штраф становить 3 % доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку (залежно від того, яка сума є більшою), але не більше 1000 прожиткових мінімумів.
Отже, законодавець проводить чітку межу між технічною помилкою та приховуванням інформації. Саме останнє створює найбільші фінансові ризики для контролюючої особи.
Податкове законодавство передбачає можливість її виправлення.
Якщо неточність допущена у Повідомленні про КІК, контролююча особа має право подати нове Повідомлення із зазначенням причин коригування.
Якщо помилка міститься у Звіті про КІК, то до закінчення граничного строку подається «звітний новий», а після його спливу — уточнюючий Звіт. Важливо пам'ятати, що такий документ повинен містити повну інформацію про КІК, а не лише виправлені показники.
Додатково слід враховувати зміни, внесені Законом України № 4113-ІХ від 04 грудня 2024 року.
На період дії воєнного стану законодавець передбачив спеціальні правила, відповідно до яких штрафні санкції, визначені абзацами першим — восьмим пункту 120.7 Податкового кодексу України, не застосовуються, якщо контролююча особа виконає свої обов'язки щодо КІК протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Однак ця норма не звільняє від самого обов'язку вести облік, збирати необхідні документи та готувати звітність. Вона лише відтерміновує застосування відповідальності за певних умов.
Проведений аналіз законодавства та офіційна позиція ДПС дозволяють сформулювати декілька практичних рекомендацій для контролерів КІК.
Перш за все, не варто відкладати подання звітності через страх допустити технічну помилку. Закон передбачає можливість її виправлення, а ДПС підтвердила відсутність відповідальності за більшість технічних неточностей.
Разом із тим після подання Звіту доцільно провести його повторний юридичний та податковий аудит. Практика показує, що більшість неточностей виявляється вже після завершення підготовки документів. Добровільне виправлення помилки завжди є менш ризиковим, ніж пояснення її причин під час податкової перевірки.
Особливу увагу слід приділити розрахунку фінансових показників, насамперед визначенню середньозваженого валютного курсу та правильності заповнення графи 22 Звіту про КІК. Саме ці показники безпосередньо впливають на визначення об'єкта оподаткування.
Не менш важливо переконатися, що у звітності відображені всі контрольовані іноземні компанії. Саме невідображення КІК або приховування інформації про них є підставою для застосування найбільш значних штрафних санкцій.
Крім того, рекомендуємо ще до можливого податкового контролю сформувати повний пакет підтвердних документів: фінансову звітність КІК, корпоративні документи, розрахунки скоригованого прибутку, документи щодо структури власності та матеріали, які підтверджують правильність здійснених розрахунків.
Чим можуть допомогти адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери»?
Практика застосування правил КІК показує, що більшість проблем виникає не через складність самого Звіту, а через неправильне визначення статусу контролюючої особи, помилки у структурі володіння або некоректний розрахунок показників фінансової звітності.
Адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери» здійснюють комплексний супровід клієнтів з питань КІК, зокрема:
Професійний правовий супровід ще на етапі підготовки звітності дозволяє значно знизити податкові ризики, своєчасно виявити можливі помилки та уникнути спорів із податковими органами в майбутньому. Саме тому, якщо у вас виникають питання щодо контрольованих іноземних компаній, визначення статусу контролюючої особи чи підготовки звітності, адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери» готові надати комплексну правову допомогу та забезпечити повний супровід виконання вимог законодавства щодо КІК.
