Встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, з метою отримання інших виплат та допомог, оформлення спадщини

Питання отримання соціальних виплат, допомоги чи оформлення спадщини у зв’язку зі смертю військовослужбовця або його зникненням безвісти сьогодні набуло особливого значення. Дуже часто виникає необхідність довести факт, що заявник перебував на утриманні загиблого. Це потрібно, наприклад, щоб отримати пенсію у зв’язку з втратою годувальника, перейти на інший вид пенсії, оформити спадщину чи інші виплати.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Це положення, на перший погляд, виглядає доволі простим, але на практиці породжує багато питань: хто саме може бути заявником, які докази потрібні, які органи мають бути залучені як заінтересовані особи?

Судова практика дає чимало прикладів. Найчастіше заявниками виступають дружини загиблих військовослужбовців. Наприклад, у справі № 336/1098/24 (постанова Верховного Суду від 11.09.2024) дружина доводила, що перебувала на утриманні чоловіка й має право на пенсію у зв’язку з його загибеллю. Були також випадки, коли із заявами зверталися жінки, які фактично проживали з військовослужбовцем як чоловік і жінка без шлюбу — у справі № 204/3799/24 Верховний Суд прямо визнав, що й такі обставини можуть підтверджувати факт перебування на утриманні.

У справах щодо військових, які зникли безвісти, заявниками часто є батьки чи навіть бабуся. Наприклад, у справах № 643/5970/24, № 509/3001/23, № 442/4860/24 суди розглядали заяви саме таких близьких родичів. Важливий нюанс: у таких випадках заінтересованими особами суди залучають органи Пенсійного фонду, Міністерство оборони України, територіальні центри комплектування, адже саме ці установи вирішують питання щодо пенсій та виплат.

Втім, не завжди все проходить гладко. Бувають ситуації, коли заявники не вказують усіх заінтересованих осіб, і тоді суд відмовляє у розгляді або визнає провадження неповним. Інший приклад — справа № 204/3799/24. Спочатку суд першої інстанції закрив провадження, вважаючи, що виник «спір про право» між заявницею та Пенсійним фондом щодо отримання пенсії, і відніс це питання до адміністративного судочинства (ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2024, підтверджена Дніпровським апеляційним судом 27.12.2024).

Проте Верховний Суд скасував ці рішення і відправив справу на новий розгляд, підкресливши: якщо заявник просить встановити факт перебування на утриманні та спільного проживання з військовослужбовцем, то така справа підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства (постанова від 12.03.2025 у справі № 204/3799/24). Це важливий висновок, адже він фактично закріплює підхід: подібні заяви — це не адміністративні спори з ПФУ, а окреме провадження у цивільних судах.

Таким чином, практика показує, що:

• заявниками можуть бути не лише дружини чи діти, але й батьки, бабусі/дідусі, а в окремих випадках навіть особи, які проживали з військовослужбовцем без офіційного шлюбу;
• ключове значення має доведення факту утримання: спільне проживання, ведення господарства, матеріальна підтримка;
• необхідно залучати всі органи, які можуть бути заінтересованими особами, інакше рішення може бути оскаржене;
• Верховний Суд визнав, що подібні справи розглядаються саме в цивільному порядку, а не адміністративному.

Адвокати нашої компанії радять уважно готувати документи для підтвердження факту утримання: довідки про спільне проживання, квитанції про витрати, показання свідків, довідки з військових частин чи органів місцевого самоврядування. Саме така доказова база дозволить суду ухвалити позитивне рішення.