До адвокатів юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери» звернувся клієнт із питанням хто здійснює розрахунок зобов'язань із завдання шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у випадку ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю?
Це питання має дуже великий резонанс оскільки стосується суспільно значущої проблематики, а тому вимагає розширеної відповіді.
Перш за все, слід зазначити, що згідно з частинами першою, другою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 N 1105-XIV (далі Закон N 1105-XIV).
Пунктом 1 частини другої статті 15 Закону N 1105-XIV передбачено, що роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Відповідно до статті 4 Закону N 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Пунктом 5 частини першої статті 11 Закону N 1105-XIV визначено, що одним і джерел формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Наведені норми кореспондуються з положеннями частини другої статті 1205 ЦК України, за якими у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що страхувальники у разі їх ліквідації не звільняються від зобов’язання щодо фінансування Фонду соціального страхування України шляхом внесення капіталізованих платежів (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі N 200/1353/21-а, від 16.02.2022 у справі N 905/2340/19).
А що відбувається, якщо страхувальники здійснюють припинення юридичної особи з правонаступництвом (реорганізація)?
В разі припинення юридичної особи юридична доля зобов'язань із завдання шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, залежить від того, чи здійснюється припинення юридичної особи з правонаступництвом (реорганізація) або без правонаступництва (ліквідація). Але в будь-якому випадку комісія з ліквідації юридичної особи, що припиняється, зобов'язана письмово повідомити потерпілого про припинення юридичної особи (ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України ).
Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Відповідно до статей 104 Цивільного кодексу України та 59 Господарського кодексу України юридична особа припиняється також в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Загальний порядок ліквідації юридичної особи встановлюють Цивільний та Господарський кодекси України (ст.111 ЦК та ст. 60 ГК відповідно).
З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи, крім тих, які залишаються згідно з законодавством України за учасниками, наприклад затвердження ліквідаційного балансу.
Положення Господарського кодексу України та Закону України „Про господарські товариства" передбачають здійснення ліквідаційною комісією оцінки майна юридичної особи, що ліквідується.
Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Майнові претензії кредиторів юридичної особи, що ліквідується, задовольняються з її майна. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
При цьому законодавець припускає, що відповідного майна для задоволення претензій всіх кредиторів може не вистачити. Тому для виплати грошових сум кредиторів встановлена спеціальна черговість, яка визначена статтею 112 Цивільного кодексу України. Так, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результатів його інтелектуальної, творчої діяльності. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів), у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. (п. 3 ст. 110 ЦКУ).
Таким чином, у випадку ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю ліквідаційна комісія здійснює розрахунок зобов'язань із завдання шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, капіталізує ці платежі та направляє до Фонду соціального страхування України. Вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю та капіталізація виплат задовольняються за рахунок майна підприємства, що ліквідується.
